22 May 2013
З 17 по 19 травня делегація НТСА НТУУ "КПІ" представляла рідний університет на VI міжнародному студентському форумі "Світло Великої Перемоги", у місті Могильов (Республіка Білорусь).
Захід було присвячено пам'яті жертв та історії Великої Вітчизняної Війни.
В якості учасників, у форумі взяли участь більше 150 ініціативних молодих людей - студенти 16-ти провідних ВНЗ Білорусі, України та Росії. Організатори форуму - студенти-активісти Білорусі: представники Білоруського державного університету (БДУ) та Могильовського державного університету (МДУ) ім. Кулешова.
Почесними гостями форуму стали ректор МДУ ім. Кулешова - Бондаренко Констянтин Михайлович, проректор БДУ з навчально-виховної роботи - Суворов Володимир Васильович, представники Міністерства освіти Республіки Білорусь, Мінського міського та Могільовського районного виконавчих комітетів, діячі кіно та літератури Білорусі, історики та викладачі білоруських університетів.
За час перебування на форумі делегати НТСА прослухали серію унікальних лекцій з історії та соціальних проблем Війни, виступили з доповіддю на круглому столі по обміну досвідом організації проектів та взяли участь і стали лауреатами багатьох інтелектуальних та спортивних заходів.
Фінальною частиною форума стало відвідання Буйницького поля, де представники трьох країн та чорирьох ВНЗ: студенти БДУ, МДУ ім.Кулешова, НТУУ "КПІ" та Тульського державного педагогічного університету поклали квіти на камінь пам'яті військового кореспондента та письменника Констянтина Сімонова, що детально описав події битви під Буйничами влітку 1941 року.
До уваги читачів пропонується інтерв'ю з представниками НТСА на форумі Людою Павленко, Наташею Сафоновою та Женею Биковим:
Яку користь ви отримали з участі у цьому форумі?
Ж: Це була можливість дати собі перепочити від інформаційного шуму міста, інтернету та написання диплома. Все справдилося. Я познайомився з чудовими людьми - дуже доброзичливими та приємними. Відвідав цікаві лекції, й активно відпочив на природі.
Н: Надзвичайно цікаво було поринути в сферу абсолютно відмінну від тематики мого навчання. Мимоволі виникало багато філософських думок про те, чим я займаюся і навіщо та наскільки важливим є усвідомлення можливих наслідків моїх дій. Адже, історія війни сповнена іменами інженерів, які працювали на безпощадну ідеологію.
Що вам найбільше запам'яталося? Які були найяскравіші моменти?
Л: Була організована значна кількість заходів. Отримала величезне задоволення від спілкування з людьми. Якщо виділити щось конкретне, то - це відпускання повітряних ліхтариків вночі після дискотеки - дуже поєднав цей момент, перетворив вже набутий командний дух в дух загальної єдності.
Н: Особисто я в повному захваті від атмосфери, створеної організаторами. Всі етапи форуму на сто відсотків тематичні та продумані до дрібниць. Стилістика всіх заходів постійно повертала в минуле, наближала до тих подій і ситуацій, які вже не зустрінеш в повсякденному житті. Навіть польовою кухнею не забули здивувати!
Ви згадали про вечірку? Які ще культурні заходи були на форумі?
Л: Тематична вечірка “Back in USSR”. І це дійсно було так: дівчата в сукнях та хлопці в формі. Чекаючи на ганку корпусу та споглядаючи, як всі прямують в напрямку місця проведення вечірки, на мить здалося, що я в далеких 50-х. Також був концерт пісень воєнних років, про який хочеться сказати одним словом - пам'ятно.
Ж: А ще - тематична інтелектуальна гра "Що? Де? Коли?" - це був справжній бій! Одинадцять команд, в яких була задіяна майже половина учасників форуму, одночасно змагалися інтелектуально між собою та фізично боролися з військом комарів, яке в сотні разів кількісно переважало! Якщо уявити вболівальників як партизанський загін, то гра виходить не просто тематичною, а навіть символічною!
Також - фотоконкурс, але він був не просто завданням чи грою, а й символом необхідності пам’ятати, зупинити момент та зберегти його...
А що на рахунок традиційних спортивних змагань?
Н: Звичайно, “Зорница”! Вона, певно, запам’яталась мені найбільше. Перевіряли свої нерви та м’язи 6 команд по 10 учасників.
Перші три завдання були військовими: стрільба з пневматичної зброї, метання гранат в танк та збірка автомата Калашникова (не слабо так для початку). А потім - смуга перешкод, що перевершила всі очікування! Моделювалися екстремальні ситуації: перестрибування хитких конструкцій, ходіння по слизькому поваленому дереву, стрибки по купинах через уявне болото, розведення багаття, канатна дорога, спасіння пораненого. Все це полоскотало нам нерви та змусило нас бути максимально зібраними та свідомими. Але ми впоралися, долаючи всі свої страхи! І дякуючи Всесвіту, що нам не довелося бути справжніми партизанами в роки війни!
Ця гра дійсно об'єднала нас між собою та з минулим. Незабутні враження...
А як на рахунок технічного прогресу та комфорту? Не жалкуєте, що поїхали?
Л: Дитячий табір “Колосок”: одна розетка на 20 чоловік, спільний душ, корпус, який став домом на 3 дні, та дерево з лелеками (національний птах Білорусії) - наш ранковий талісман. Життя за розкладом, зарядка разом, природа... "Жалкуємо", "технічний прогрес", "комфорт"? Ні, не чула! Навіщо?
А в чому взагалі проявлялася пізнавальність заходу? На лекціях не позіхали?
Ж: Ні, було дуже цікаво, шість лекцій пролетіли як одна і не залишили ніякої втоми.
Н: Розповідали про найзагадковіші таємниці Великої Вітчизняної Війни та містицизм, про так звані “білі плями” в історії найстрашнішої події всієї планети, про ідеологію наймогутніших держав, про величезну роль в перемозі наших, колись єдиних, країн, про обезцінення людського життя заради ідей - ми там не те що НЕ позіхали, ми кліпати очима та дихати забували часто!
Які загальні враження? Вдалося подивитись Білорусь?
Л: Дуже позитивні. На зворотньому шляху чекали поїзда ще кілька годин і одна з учасниць для нас організувала екскурсію Мінском. Гуляли по території БДУ та на центральній площі - пл. Незалежності. Сподобалося. Дуже нагадує Київ.. тільки без кіосків - мабуть тому так чисто. Білоруси - чудові господарі.
Білоруська молодь дуже патріотична - це вражає. Спілкуючись з ними, усвідомлюєш, що вони надзвичайно чисті душею та серцем. Щирі люди!